На Чернігівщині за катування населення заочно засудили двох окупантів

На Чернігівщині за катування населення заочно засудили двох окупантів
На Чернігівщині за катування населення заочно засудили двох окупантів
Новозаводський райсуд Чернігова виніс заочний вирок двом російським військовослужбовцям, які у березні знущалися з  мешканців окупованого села.

Про це пише «Судовий репортер».

Руслана Кулієва засуджують до максимально можливих 12 років ув’язненням, а його молодшого напарникам Андрія Чудіна — до 10-ти.  9 березня у селі під Черніговом група із 13 російських військовослужбовців заселилася в хату, де проживала літня жінка та її двоє онуків, які приїхали сюди з обласного центру.

Старший з окупантів 30-річний Руслан Кулієв понад тиждень домагався удвічі молодшої від себе дівчини. Старшого брата, колишнього строковика Нацгвардії, сержант Андрій Чудін тримав на подвір’ї у кайданках, змушуючи ночувати без верхнього одягу у мороз просто неба. Кулієв погрожував дівчині вбивством брата, якщо не вступить з ним у статевий зв’язок. Але так і не добився свого.

 xtidziqeqirzrz

Зрештою, на допомогу прийшла тітка. Пані Наталя проживає у сусідньому селі. Брат із сестрою її племінники, а господиня хати — рідна мати. Коли телефонний зв’язок зник, вона, попри присутність ворожої армії, вирушила навідати рідню.

 Їх було більше тисячі в селі, не рахуючи техніки. Я в шоці була. Голову нагнула і йшла. Питав солдат: «Куди ідеш?» Я кажу: «Додому». Я дійсно йшла додому (до матері — ред.). Я не очікувала. Я продуктів їм несла. Бо мало що, адже зв’язку не було. Прийшла, а солдат русскій дрова рубає. Потім він за мною ходив по п’ятам. Казав, що ні Сашу, ні Машу, нікого не пущу. Я дві ночі не спала. Пообіцяла, що прийду на другий день. Але такі обстріли, що не можна було вийти на вулицю. А в нашому селі орки не жили, але оббирали нас. Заходили в хати і забирали продукти та все, що їм треба було.

Я ще коли перший раз прийшла, то в Саші очі слізьми налились, каже: «Тьотя, забери Машу!». Сказав, що командир домагається її. А він нічого не може зробить, бо його прив’язують. Мама (бабуся дівчинки — ред.) пару разів заступалась, то командир її так вдарив, що вона упала і так головою ударилась об диван, що свідомість втратила і її водою відливали. Шантажували, що мішки на голови і розстріляєм.

Як другий раз прийшла, то так ругалась, матюкалась, що сама в шоці. Вони м’ясо жарили, а я залетіла. «Що ти тут робиш? — Я прийшла додому, а Ви що тут робите? Якого х**на?». Попитала, хто тут старший. Виявилося, що такий ростом метр двадцять з каблуками, чорнявий. Каже: «Нельзя в дом. Ти разведчица, тебя стрелять буду. Ти не з того начала. Ти нацистка. Ми прийшли вас освободить от американского НАТО». Де ти бачив, що в баби в хаті НАТО є?! Заходжу і кажу Маші і мамі: «Збирайтесь!». Солдат: «Они никуда не пойдут». Як це? Ми свободні люди! Ти не заборониш мені їх забрать та хто ти такий?! Командир? Будеш командувати… Тут у нього рація заcкрипіла, я почула: «Москва» і він вийшов з хати. Потім заходить і каже: «Ладно, нині я добрий, забирай».Наталя

Пізніше окупант збагнув свою помилку і тортурами добивався у хлопця адресу тітки, але нічого не отримав.  Брат дівчини і тітка дали показання у суді в закритому засіданні 18 жовтня.  Потерпілу дівчинку в суді ще раз не допитували, а тільки відтворили в засіданні відеозапис її показань на досудовому слідстві. Із початком війни до закону внесли зміни, які дозволяють використовувати відео показань потерпіплих і свідків як доказ у суді. Це дозволяє, у тому числі, уникнути повторного травмування.

Прокурор просив для обох обвинувачених по 12 років тюрми — попри те, що ролі їх відрізняються.  Адвокат Олег Костюк і Микола Кашуба просили російських солдатів виправдати. Вони вважають, що не доведено, що із 13 військовослужбовців, які захопили сільську хату, саме Кулієв і Чудін, а не хто інший, скоїли ці злочини. Мовляв, докази зібрано незаконно і сумнівно. Наче замість шукати фото в соцмережах слідчі могли б проникнути в інформаційні військові й паспортні бази РФ, щоб точно ідентифікувати солдатів.

Відправною точкою розслідування став номер телефону одного із окупантів. Прокурор спочатку казав, що Кулієв «залишив» свій номер телефону в будинку. Але згодом з’ясувалося, що це потерпілий записав на уривку шпалери номер телефону деякого «Андрея Сергеевича» з солдатського блокнота поки той, відвернувшись, розпалював котел.

Пощастило, що номер належав тому самому військовослужбовцю Чудіну, який бив хлопця і чотири ночі тримав у кайданках на вулиці. Оперативники знайшли у соцмережах сторінки, прив’язані до номеру телефону, а там і фото Чудіна. Коли потерпілий упізнав росіянина, пазл склався.

Кулієв під час проживання у будинку потерпілих мав на формі шеврон зі своїм прізвищем. У військовій частині №87441, в якій служив Чудін, знайшовся такий содат. Потерпілі брат і сестра, побачивши фото, підтвердили, що це він.

Такого терору не було з часів заснування селища: наслідки обстрілу у Харківській області